×

Дивовижні переваги червоного світла: що підтверджують наукові дослідження

11 перегляда (ів)
  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(1 голос, в среднем: 5 из 5)

Здорова шкіра, швидше загоєння ран і потенційне сповільнення втрати зору — ось лише деякі з перспективних напрямів застосування фотобіомодуляції.

Виразки слизової оболонки ротової порожнини — один із численних побічних ефектів променевої та хіміотерапії раку. Вони спричиняють біль, ускладнюють приймання їжі та посилюють страждання пацієнтів. У деяких випадках людям навіть доводиться забезпечувати харчування через зонд. Проте новий підхід до лікування цих уражень може змінити ситуацію: світлодіоди (LED), що випромінюють світло в червоній частині спектра та застосовуються безпосередньо в ротовій порожнині, допомагають полегшити симптоми в значної частини пацієнтів.

Прискорення загоєння ран — лише один із потенційних напрямів застосування фотобіомодуляції (ФБМ), методу, що використовує червоне світло та ближнє інфрачервоне випромінювання для впливу на біологічні процеси в тканинах.

Офтальмологи та дерматологи вже досліджують і застосовують фотобіомодуляцію для впливу на певні вікові зміни зорової системи та стан шкіри. Водночас науковці вивчають її потенціал у лікуванні черепно-мозкових травм, хвороб Альцгеймера та Паркінсона, а також психічних розладів, зокрема тривожних розладів, депресії, синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ) і посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Однак для багатьох із цих напрямів доказова база поки що залишається обмеженою.

Наукове джерело: https://www.economist.com/science-and-technology/2026/07/20/the-surprising-benefits-of-red-light

Як червоне світло впливає на клітини?

Червоне світло та ближнє інфрачервоне випромінювання здатні проникати в біологічні тканини на певну глибину. Завдяки цьому світлова енергія може взаємодіяти з внутрішньоклітинними структурами та молекулами, які беруть участь у регуляції клітинного метаболізму.

Однією з молекулярних мішеней, які досліджують у контексті фотобіомодуляції, є цитохром-c-оксидаза — фермент дихального ланцюга мітохондрій. Мітохондрії забезпечують значну частину енергетичних потреб клітини, сприяючи утворенню аденозинтрифосфату (АТФ) — молекули, що забезпечує енергією численні біохімічні процеси.

Згідно з однією з провідних гіпотез, світловий вплив може змінювати активність компонентів мітохондріального дихального ланцюга, зокрема через взаємодію з оксидом азоту, який за певних умов здатний пригнічувати активність цитохром-c-оксидази. Такі зміни потенційно можуть впливати на вироблення АТФ, клітинні сигнальні шляхи та механізми відновлення.

Фотобіомодуляція також може впливати на утворення активних форм кисню (АФК) і роботу антиоксидантних систем клітини. У помірних кількостях АФК виконують важливі сигнальні функції, тоді як їхній надлишок може спричиняти окиснювальний стрес і пошкодження клітинних структур.

Важливо, що механізми фотобіомодуляції є складними й досі досліджуються. Їх не можна звести лише до збільшення вироблення АТФ або активації одного ферменту.

З віком функціонування мітохондрій може змінюватися, а регуляція клітинного енергетичного обміну — порушуватися. Це може супроводжуватися змінами окисно-відновного балансу та накопиченням клітинних пошкоджень. На думку Глена Джеффрі, нейробіолога Інституту офтальмології Університетського коледжу Лондона, фотобіомодуляція може впливати на деякі клітинні процеси, пов’язані зі старінням. Водночас твердження про можливість сповільнення старіння всього організму потребує значно переконливіших доказів.

Червоне світло: зір та метаболізм

У 2020 році професор Глен Джеффрі став співавтором пілотного дослідження, опублікованого в The Journals of Gerontology. У ньому вивчали можливість використання червоного світла для впливу на функції сітківки.

Дослідників зацікавила ця частина ока, оскільки її клітини мають високі енергетичні потреби, а функціонування мітохондрій відіграє важливу роль у підтриманні зорової функції.

У дослідженні за участю людей віком понад 40 років після впливу червоного світла спостерігалося покращення розрізнення кольорового контрасту — у середньому приблизно на 20%. Однак ці результати не означають, що фотобіомодуляція доведено запобігає втраті зору. Для визначення клінічної ефективності, тривалості ефекту та безпеки такого підходу потрібні подальші дослідження.

Інший напрям досліджень стосується впливу червоного світла на метаболізм глюкози.

У дослідженні, опублікованому в Journal of Biophotonics у 2024 році за участю професора Джеффрі, вивчали зміни рівня глюкози в крові після вживання солодкого напою.

Половина учасників протягом 15 хвилин отримувала вплив червоного світла на ділянку спини, щоб вони не бачили джерела випромінювання. Інша половина проходила контрольну процедуру без активного світлового впливу.

У групі, яка отримувала червоне світло, піковий рівень глюкози був на 7,5% нижчим, ніж у контрольній групі. Учасники не мали діабету, тому результати не можна безпосередньо переносити на людей із цим захворюванням. Вони лише вказують на можливий зв’язок між фотобіомодуляцією та регуляцією глікемічної відповіді, який потребує подальшого вивчення.

Наукове джерело: дослідження в The Journals of Gerontology, 2020.

https://doi.org/10.1093/gerona/glaa155

Наукове джерело: Journal of Biophotonics, 2024.

https://doi.org/10.1002/jbio.202300521

Нові перспективи в лікуванні травм мозку та спинного мозку

Науковці також розглядають можливість використання фотобіомодуляції для допомоги людям із травматичними ушкодженнями головного та спинного мозку.

У Бірмінгемському університеті нейрохірург Девід Джеймс Девіс і його колеги розробляють пристрій зі світлодіодами, вбудованими в силікон. У перспективі його планують використовувати для безпосереднього впливу на пошкоджені нервові тканини. Команда подала заявку на патент на цю технологію.

За словами Девіса, можливості сучасного лікування тяжких травм мозку та спинного мозку залишаються обмеженими. У певних випадках хірургам доводиться видаляти частини кісткових структур черепа або хребта, щоб зменшити тиск на пошкоджені тканини.

Дослідник розглядає фотобіомодуляцію як потенційний додатковий терапевтичний підхід. Однак розроблюваний пристрій ще не готовий до застосування в людей, а передбачені доклінічні випробування мають допомогти оцінити його безпеку та ефективність.

Основна гіпотеза полягає в тому, що короткі сеанси світлового впливу безпосередньо на нервову тканину можуть уповільнити вторинне ушкодження клітин, яке розвивається протягом перших днів після травми. Потенційно це може відбуватися завдяки впливу на клітинний метаболізм, мітохондріальну функцію та сигнальні механізми, залучені до виживання й відновлення нервових клітин.

За словами Девіса, експерименти на клітинних культурах і гризунах продемонстрували зменшення загибелі клітин на 20% або більше. Проте такі результати доклінічних досліджень не дають змоги безпосередньо передбачити ступінь відновлення рухових функцій у людей. Для цього необхідні подальші дослідження на тваринах, оцінювання безпеки та клінічні випробування.

Фотобіомодуляцію також вивчають як потенційний підхід до лікування інших захворювань нервової системи, зокрема хвороб Паркінсона та Альцгеймера. Ці захворювання пов’язані з комплексними патологічними процесами, серед яких порушення клітинного метаболізму, мітохондріальної функції та окисно-відновного балансу.

Попередні дослідження дають підстави припускати, що світловий вплив може впливати на деякі з цих процесів. Однак клінічна ефективність фотобіомодуляції при нейродегенеративних захворюваннях, зокрема в пацієнтів, які недостатньо реагують на стандартне лікування, ще потребує підтвердження.

Зменшення болю та прискорення відновлення

Ще один напрям застосування фотобіомодуляції — післяопераційне відновлення, полегшення болю та підтримка загоєння тканин.

У фізичній реабілітації ФБМ досліджують як метод впливу на запальні процеси, мікроциркуляцію та клітинні механізми відновлення. У деяких клінічних дослідженнях зафіксовано зменшення болю та покращення окремих показників відновлення при ушкодженнях м’язів, сухожиль і суглобів.

Водночас результати залежать від конкретного захворювання, характеристик світлового джерела, дозування та протоколу процедури. Тому не можна стверджувати, що будь-який пристрій червоного або інфрачервоного світла забезпечує однаковий терапевтичний ефект.

Червоне світло, сонячне випромінювання та сучасний спосіб життя

Для професора Джеффрі сама ідея про те, що червоне світло може впливати на біологічні процеси, не є несподіваною. Протягом еволюції люди пристосовувалися до природного сонячного світла, спектральний склад якого змінюється залежно від часу доби, погоди та атмосферних умов.

Сучасний спосіб життя суттєво змінив характер світлового впливу. Люди проводять значну частину дня в приміщеннях, за склом, під штучним освітленням. Звичайне віконне скло значною мірою затримує ближнє інфрачервоне випромінювання, а спектр штучного освітлення відрізняється від спектра сонячного світла.

На думку Джеффрі, такі зміни можуть мати біологічне значення. Проте масштаби їхнього впливу на здоров’я людини, а також роль саме червоного та інфрачервоного світла ще не встановлені остаточно.

Водночас інтерес до фотобіомодуляції сприяв швидкому розвитку комерційного ринку: споживачам пропонують маски для обличчя, ковдри з червоним світлом, інфрачервоні сауни та спеціалізовані студії, які обіцяють омолодження шкіри, зменшення м’язового дискомфорту й покращення сну.

Деякі з цих методів можуть мати практичну користь за певних умов. Проблема полягає в тому, що комерційні твердження нерідко випереджають наукові докази.

За словами Джеффрі, якість частини досліджень обмежена невеликими вибірками, недостатнім контролем і потенційним впливом комерційних інтересів. Крім того, багато споживчих пристроїв використовують без належної уваги до дозування світлового впливу.

Відстань від джерела світла до тканини, довжина хвилі, опроміненість, тривалість процедури та загальна енергетична доза можуть суттєво впливати на результат. Тому ефективність, продемонстрована для конкретного пристрою та протоколу, не означає, що аналогічний результат буде отримано з будь-яким іншим приладом.

Особливо важливо розуміти, що більша доза світла не обов’язково забезпечує кращий ефект. Фотобіомодуляція може демонструвати дозозалежну, зокрема двофазну, біологічну відповідь: за певних умов помірний вплив стимулює бажані процеси, тоді як надмірний може послаблювати ефект або спричиняти небажані реакції. У деяких експериментальних моделях надмірний вплив пов’язували зі зниженням клітинної відповіді та змінами енергетичного метаболізму.

Для підтримання здоров’я Джеффрі радить не забувати про прості повсякденні звички, зокрема регулярні прогулянки на свіжому повітрі. Проте природне сонячне світло та терапевтичне опромінення червоним світлом не є взаємозамінними методами: їхній спектральний склад, інтенсивність і біологічний вплив відрізняються.

Отже, фотобіомодуляція є перспективним напрямом біомедичних досліджень, який уже демонструє обнадійливі результати в окремих клінічних сферах. Однак для багатьох інших застосувань необхідні масштабніші та якісніші дослідження. Щоб оцінити реальну користь методу, важливо враховувати не лише довжину хвилі, а й дозу, протокол лікування, конкретне показання та рівень наукових доказів.

Примітка: матеріал підготовлено на основі статті The Economist «The surprising benefits of red light». Наукові твердження щодо окремих механізмів і терапевтичних ефектів потребують оцінювання за першоджерелами відповідних досліджень.

Наукові джерела та дослідження

  1. Hamblin MR. Огляд механізмів фотобіомодуляції. PubMed: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/35353639/

  2. Дослідження впливу червоного світла на зорові функції, The Journals of Gerontology, 2020: https://doi.org/10.1093/gerona/glaa155

  3. Дослідження впливу червоного світла на рівень глюкози, Journal of Biophotonics, 2024: https://doi.org/10.1002/jbio.202300521

  4. Elad S. та співавтори. Клінічні рекомендації MASCC/ISOO щодо мукозиту, Cancer, 2020: https://doi.org/10.1002/cncr.33100

  5. Систематичний огляд клінічних досліджень фотобіомодуляції, 2025: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/40770824/

Більше інформації!
Читайте в розділі: НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ
Прочитати зараз
Необхідна консультація?
Будемо раді відповісти на усі питання! Пишіть у чат

Важко зробити вибір? Напишіть нам, і ми разом визначимо, який із наших приладів підійде саме для Вас.

ОБРАТИ ІНФРАЧЕРВОНУ ЛАМПУ

Хмара тегів

BAUER Водневий генератор h2 вода Антиоксиданти Вода з воднем - воднева вода Воднева Вода - що це Воднева вода: що це таке Воднева вода anti-aging Воднева вода в менопаузі Воднева вода для метаболізму Воднева вода для спортсменів Воднева вода для тіла Воднева вода для шкіри Воднева терапія від BAUER Водневий генератор водню Генератор Helobe ОВП води - статті Портативний генератор води BAUER Портативний генератор водневої води Портативний генератор водневої води, статті Портативний генератор водневої води від Bauer ванни з водневою водою вода водень вода овп водень водень вода (воднева вода) воднева вода воднева вода використання воднева вода відгуки воднева вода для краси воднева вода для спорту воднева вода для схуднення воднева вода доказова медицина воднева вода дослідження воднева вода енергія воднева пляшка - генератор водню водневий генератор водневий генератор - генератор водневої води генератор водневої води h2life довжина інфрачервоного купити генератор водневої води насичена воднем вода овп вода овп води статті іонізатор повітря
НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ:
водень і воднева вода
науково-популярний огляд водневої води
10606 перегляда (ів)
10.21.2026

Що таке воднева вода? Воднева вода — це звичайна питна вода, збагачена або “газована” газоподібним молекулярним воднем: H2. Воднева вода не має смаку та запаху, молекули водню в такій воді ніяк не пов’язані з молекулами води. Тобто, в ній водень міститься в чистому молекулярному вигляді: H2. Тому формула води не змінюється. Отримати таку воду в

110 перегляда (ів)
10.6.2026

Воднева вода при набряках допомагає підтримувати повноцінну гідратацію організму без необхідності обмежувати питний режим. Розбираємося, чому нестача води не завжди рятує від набряклості та яку роль у цьому може відігравати молекулярний водень. Воднева вода при набряках. Увечері хочеться пити, але рука так і не тягнеться до склянки води: «Краще потерплю, інакше вранці обличчя буде набряклим».

131 перегляда (ів)
8.13.2026

Хронічна втома та нестача енергії можуть бути пов’язані з оксидативним стресом і порушенням роботи мітохондрій. Воднева терапія при хронічній втомі може застосовуватися як спосіб підтримки клітинного енергетичного обміну. Постійна втома помітно впливає на якість життя. Стає складніше концентруватися, зберігати звичну активність і відновлюватися навіть після повноцінного відпочинку. При цьому чашка кави дає лише тимчасовий стимулювальний